Життя в місті дарує багато зручностей: швидкий інтернет, доступ до кафе, транспорту та супермаркетів. Але за цим — шум, напруження, хронічна втома і відчуття, що ти — гвинтик у системі. Саме це відчуття стало для нашої сім’ї точкою зламу.
Втома від міста
Ми прокидалися вранці в задушливій квартирі, їхали в заторах до офісів, проводили дні в штучному світлі, а вечорами — стомлено падали на диван. Діти майже не бачили неба, не знали, як росте морква, і лякалися бджіл.
Тоді ми поставили собі запитання: чи справді це — життя, якого ми хочемо?
Чому саме глиняний дім
Ми шукали варіанти: дача, оренда в селі, каркасний будинок… Але ідеєю, яка нас захопила, став глиняний дім, збудований власноруч із саману. Це не просто житло, це — філософія:
- Земля дихає. У такому будинку легко, природно, прохолодно влітку і тепло взимку.
- Нуль хімії. Ніяких пластикових фарб, клейових пінопластів чи гіпсокартонів.
- Енергоефективність. Піч, утеплення соломою, товсті стіни — економія на опаленні шалена.
- Доступність. Будинок зі своїх рук обійшовся втричі дешевше, ніж квартира у спальному районі.
Нове життя на природі
Ми переїхали в село, де придбали ділянку біля лісу. Будували самі, з перервами, 1,5 року. І це був наш перший справжній сімейний проект. Діти замішували глину ногами, ми разом обирали місце для вікон і кольори глини для штукатурки.
Сьогодні ми маємо не просто будинок, а житло з душею, яке реагує на погоду, не шкодить довкіллю і кожен день нагадує: ми вдома.
Маємо сад, город, сушимо трави, робимо сири. Діти гуляють босоніж, мають свої грядки, знають, як виглядає сова вночі й як пахне роса.
Що ми знайшли
- Тишу. Тут чути лише птахів і вітер у деревах.
- Контакт із собою. Без гонки і поспіху.
- Здоров’я. Фізичну працю не замінить жоден спортзал.
- Спільноту. Ми познайомилися з іншими “земляними”, які надихають.